ЛОВКО
нрч.
1) спритно, моторно, метко, жваво, проворно, в'юнко, звинно, зручно, вправно, промітно, дотепно, змисно, імкливо; срв. Ловкий. [Тихенько, але спритно вкладається на лаву (Л. Укр.). Ластівки зручно хапали всяких комашок (М. Грінч.). Прудко та звинно зіскакує з рундука (Л. Укр.). Снопи кладу метко (Г. Барв.)]. -ко танцовать - зграбно (звинно) танцювати; (умело) вправно танцювати. Он всё делает -ко - він усе робить (у його все робиться) спритно (моторно, метко, вправно, зручно, з руки), у його є вітер у руках. -ко лгать - гладко брехати. Он -ко выпутался из беды - він спритно позбувся халепи. Я его -ко провёл - я його спритно (хитро) одурив;
2) (удобно) зручно, вигідно; імко, похватно; (мётко) замашно. [Чи тобі зручно нести? (Мирг.). Похватно склав рядно (Полт.). Цією гилкою замашно бити (Луб.)]. -ко сшитое платье, -ко пошитая обувь - доладно (до ладу) пошите вбрання, взуття. -ко (по мерке, по ноге) сделанный - як улитий. [Як улиті чоботи (Золотон.)]. Платье -ко сидит - вбрання гарно (доладно, до ладу) лежить. Мне в этом платье не совсем -ко - мені в цьому вбранні не зовсім вигідно (вільно, зручно). -ко ли мне итти туда? - чи яково, чи випадає мені йти туди? Он чувствовал себя не совсем -ко - йому було трохи ніяково; срв. Неловко;
3) (метко) влучливо, влучно. Он -ко стреляет из ружья - він улучливо б'є з рушниці. Он -ко попал в цель - він влучно поцілив до мети. -ко сказано - влучно, дотепно сказано. Ловче - спритніше, моторніше и пр.