Російсько-український словник (Українська академія наук)
ЛИЦЕМЕРИТЬ
лицемірити, лицемірствувати, фальшувати, лукавити, (маскироваться) личкуватися; (двоедушничать) двоїти, двоєдушити; (ханжить) прикидатися святим, побожним, удавати з себе святого, побожного, святобожити. [Сам лицемірствує з собою (Франко). Та бачиш, як вони фальшують з нами (Куліш). Ставши віч-на-віч, він личкується перед ним, а за очі каже: хуторянський баша (Мова). Я ніколи не вміла двоїти, не вміла ховати того, що почувала (Кониськ.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЛИЦЕМЕРИТЬ


матиме такий вигляд: Що таке ЛИЦЕМЕРИТЬ