ЛЕКАРСТВО
I. 1) (звание, должность) лікарство;
2) (пребывание в этой должности) лікарювання.
II. лік (-ку), (чаще во множ. ч.) ліки (-ків), (редко) ліка (-ки), (стар.) лікарство. [Як дасть Бог на вік, то найдеться й лік (Номис). Як ножем пробито, то знайдуться ліки (Пісня)]. -ва (мн. ч.) - ліки (р. ліків, (редко) лік). [Хто здоров, той ліків не потребує (Номис). Накупив усяких лік, щоб зуби не боліли (Звин.)]. -во от чего, против чего - ліки (лік, ліка) на що, проти чого. [Ліки на пропасницю (проти пропасниці) (Київщ.). В пісні на всяку отруту є лік (Л. Укр.). Подай-но вина! На похмілля найкращая ліка воно (Крим.)]. Народное -ство - народні ліки, народній спосіб на що. Внутреннее -ство - внутрішні ліки. Наружное, местное -ство - зовнішні, місцеві ліки. Дать больному -ство - дати слабому, х(в)орому ліків. -ство подействовало хорошо - ліки добре подіяли на кого, ліки добре допомогли кому, мали добру силу для кого.