ЛЕБЕДА
(раст. Chenopodium) лобода, ум. лобідка, ласк. лобо[і]донька, лобо[і]дочка. [Ой не буде, не буде вище крону лобода (Пісня). Лихе горе та бідонька, моя гірка та лобідонька (Манжура)]. Отдельное растение, стебель -ды - лободина, (собир.) лободиння. [Живе як сорока на лободині (Номис)]. Сделанный из -ды - лободяний, з лободи. [Постав хату з лободи, а в чужую не веди (Приказка)]. Плохие года, коли во ржи -да - лиха біда - на вгороді сама лобода. Сеяли рожь, а косим -ду - сіяли пшеницю, а вродило кукіль та щирицю. Видима беда, что во ржи -да, а то беды, как ни ржи, ни -ды - лихо в світі, як вівсюг у житі, а ще гірша біда - зерна хліба нема. -да дикая, Chenopodium album L. - лобода біла, лобода свиняча, (зап.) натина. -да душистая, Chenopodium Botrus L. - лобода кудрявець, кудрявці (-ців). -да свиная, Chenopodium hybridum L. - бешичник, лобода крислата. -да вонючая, навозная, Chenopodium olidum sive Vulvaria - лобода смердяча, п'ять-трава. Atriple