ЛАПА
1) лапа, (зап.) лаба. [Пише, як сорока лапою (Номис). І кум-вовк досягає до куми- лисиці лабою і хоче з неї кожуха зняти (Казка з Под.)]. Он всё под свою -пу метёт - він усе до своїх лап пхає, до себе гарбає. Запускать -пу (перен.) - запускати лапу, красти. Нагреть -пу - погріти руки, набити калитку. Сосать -пу - смоктати лапу. Они -па в -пу живут - вони живуть у добрій злагоді (згоді), це одна душа й одна сорочка; вони один (одно[е]) одного, одна одну покривають. Попасться в -пы кому - пійматися (дістатися) в лапи, попастися в лабети кому;
2) (загиб, колено) ріг (р. рогу), коліно. Якорная -па - ключка (зуб, дзюб) в котві, якірна лапа. [В котві зуб уломавсь (Київ)];
3) (пята оковки, железной подпорки и т. п.) п'ятка, вухо;
4) строит. - замок (-мка), зруб (-бу и -ба), (смычка) стик (- ку); см. Замок 2. Рубить в -пу - врубувати (зарубувати) в замок, в замки;
5) (кривулина) кривуля, корчань (-ня), соха;
6) бот. -па львиная или медвежья (Alchemilla vulgaris L.) - приворотень (-тня) (звичайний), наворотень (-тня), лапушник. -па мужская (Androsace septentrionalis L.) - переломник (північний).