Російсько-український словник (Українська академія наук)
КУС
1) кус (-са), шмат (-та); срвн. Кусок. [Не тягни, Ониську, вуса до Іванового куса (Номис). За шмат гнилої ковбаси у вас хоч матір попроси, то віддасте (Шевч.)];
2) (откус) кус. [Хліба на два куси].
1) кус (-са), шмат (-та); срвн. Кусок. [Не тягни, Ониську, вуса до Іванового куса (Номис). За шмат гнилої ковбаси у вас хоч матір попроси, то віддасте (Шевч.)];
2) (откус) кус. [Хліба на два куси].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: КУС
матиме такий вигляд: Що таке КУС
матиме такий вигляд: КУС
матиме такий вигляд: Що таке КУС