КУРИЦА
курка, (реже) кура (мн. кури, курей), (детск.) тютя, тютінька; см. I. Куры. [Кому не ведеться, то й курка не несеться (Приказка). На Юра сховається в житі кура (Номис)]. Ноская -ца - несуща курка. -ца домашняя - курка свійська. -ца кустарниковая (красная), Gallus ferrugineus - курка дика, червона. -ца водяная (камышница), Gallinula chloropus L. - курочка водяна. -ца дунайская (лысуха), Fulica atra L. - лиска. -ца степная (стрепет), Otis tetrax L. - хохітва. -ца цесарская, Numida meleagris L. - цисарка, пантарка, перлиця. Голодной -це просо снится - кому - що, а курці просо (Приказка). -ца ты мокрая - тютя ти з полив'яним носом. Как мокрая -ца - як мокра курка. Мокрая -ца, а тоже петушится - як мокра курка, а й собі кукурічиться. Носится как -ца с яйцом - носиться як дурень з писаною торбою; носиться як курка з яйцем. Скажешь -це, а она всей улице - сказав кумі, а вона всій слободі. -цу яйца не учат - курку яйця не вчать. -це не петь петухом - не співати курці пів