Російсько-український словник (Українська академія наук)
КУНА
1) см. Куница 1;
2) (стар.: денежный знак) куна;
3) (стар.: выкуп за крепостную невесту) куниця. [Бери яку хоч у нас дівку з дворових, без куниці відпустимо (Квітка)]. Заплатить -ну - дати куницю (Номис).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КУНА


матиме такий вигляд: Що таке КУНА