Російсько-український словник (Українська академія наук)
КУМИР
1) (идол) кумир (-ра), ідол (-ла), бовван (-на). [Кумирові знову помолилась (Шевч.). Князі (стародавніх Полян) по городах кумири позаводили (Куліш)]. Поклоняться -рам - поклонятися ідолам (кумирам);
2) (перен.) ідол (ж. р. ідолка), божок (-жка), кумир. [На балконі стояла його ідолка (Крим.)].
1) (идол) кумир (-ра), ідол (-ла), бовван (-на). [Кумирові знову помолилась (Шевч.). Князі (стародавніх Полян) по городах кумири позаводили (Куліш)]. Поклоняться -рам - поклонятися ідолам (кумирам);
2) (перен.) ідол (ж. р. ідолка), божок (-жка), кумир. [На балконі стояла його ідолка (Крим.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: КУМИР
матиме такий вигляд: Що таке КУМИР
матиме такий вигляд: КУМИР
матиме такий вигляд: Що таке КУМИР