КУМ
кум (-ма, мн. ч. им. п. куми, р. кумів), (соб.) кумівство. [Йшов кум до куми (Пісня). Як сторгував волів сто, стрічається кумівство (Пісня)]. Кумовья (кум и кума) - куми. Встречные -вья - стрічані (стрітенні) куми. Попросить в -вья кого - попросити за кума (за кумів) кого. Быть -мом у кого - бути кумом, кумувати (сов. покумувати) у кого.