КУКИШ
1) дуля, ф[хв]иґа, (шутл.) московська бурулька. [Ой люлі, люлі! чужим дітям дулі (Пісня). Привезе тобі батько з ярмарку московську бурульку (Приказка)]. Показывать, показать -киш кому - давати, дати, тикати, тикнути, зібгати, зібгнути, крутити, скрутити дулю, сукати дулі кому. [Дулю дав йому під ніс (Київщ.). Вона йому дулі тиче (Шевч.)]. Получил -киш с маслом - дулю з'їв; облизня впіймав. Показывать -киш в кармане - кивати пальцем у чоботі, дулю в кешені давати;
2) лісова дуля, груш(к)а-дичка.