Російсько-український словник (Українська академія наук)
КУДЕЛЬНИК
кужів[л]ка, кужівник (-ка). [Прив'язала куделю до кужівки й заходилася прясти (Київщ.)].
кужів[л]ка, кужівник (-ка). [Прив'язала куделю до кужівки й заходилася прясти (Київщ.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: КУДЕЛЬНИК
матиме такий вигляд: Що таке КУДЕЛЬНИК
матиме такий вигляд: КУДЕЛЬНИК
матиме такий вигляд: Що таке КУДЕЛЬНИК