Російсько-український словник (Українська академія наук)
КУДЕЛЬ
1) кужіль (-желя, м. р.), (ум. кужелець (-льця), (диал.) кужіль (-желі, ж. р.), кужелина, (реже) куделя, кудель (-лі), куделиця; (мычка) мичка, кукла. [Кужелю мій кужелю! я робити не здужаю (Пісня). Мати сидить на призьбі коло хати та вовну з кужеля пряде (Шевч.). Ой, пряла-б я куделицю, - головка болить (Пісня)];
2) бот. Primula veris officinalis L. - первоцвіт лікарський, баранчики (-ків), медянички (-ків).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КУДЕЛЬ


матиме такий вигляд: Що таке КУДЕЛЬ