Російсько-український словник (Українська академія наук)
КРЯХТЕТЬ
крех[к]тати (крех[к]чу, крех[к]чеш) и крех[к]тіти (-х[к]чу, х[к]тиш), (покряхтывать) покрех[к]тувати. [Хо з великою напругою ворушить ногами, крекче та сідає спочити (Коцюб.). Крехчучи з утоми, знов пішов до ліжка (Крим.). Старшина й писар ворушились у снігу, сопли, кректіли (Васильч.)].
крех[к]тати (крех[к]чу, крех[к]чеш) и крех[к]тіти (-х[к]чу, х[к]тиш), (покряхтывать) покрех[к]тувати. [Хо з великою напругою ворушить ногами, крекче та сідає спочити (Коцюб.). Крехчучи з утоми, знов пішов до ліжка (Крим.). Старшина й писар ворушились у снігу, сопли, кректіли (Васильч.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: КРЯХТЕТЬ
матиме такий вигляд: Що таке КРЯХТЕТЬ
матиме такий вигляд: КРЯХТЕТЬ
матиме такий вигляд: Що таке КРЯХТЕТЬ