КРЯКАТЬ
крякивать, крякнуть
1) (ломаться с треском) хряскати, хряснути. Лёд под санями -нул, но не проломился - лід під саньми хряснув, але не за[про]ломився;
2) (о человеке) крехкати, крех[к]нути, крякати, крякнути, гекати, гекнути. [Вадим крехнув і раптом встав (Виннич.). Онисю так підкинуло, що вона-аж гекнула (Н.-Лев.)];
3) (об утке) крякати (крячу, -чеш), крякнути, кахкати, кахнути, (пров.) квакати (квачу, -чеш), квакнути; (о вороне) крякати (крякаю и крячу), крякнути.