Російсько-український словник (Українська академія наук)
КРЮЧИТЬ
1) загинати, згинати, карлючити, закарлючувати, гнути карлючкою що. [Зігнув шию карлючкою (Н.-Лев.)];
2) (перен.) карлючити, гнути в дугу кого. Радость прямит, кручина -чит - добро пушить, а лихо сушить (Приказка);
3) (рыбу) ловити рибу остями (гаками);
4) (горох) косити горох;
5) тягати що гаком; срвн. Крючничать.
1) загинати, згинати, карлючити, закарлючувати, гнути карлючкою що. [Зігнув шию карлючкою (Н.-Лев.)];
2) (перен.) карлючити, гнути в дугу кого. Радость прямит, кручина -чит - добро пушить, а лихо сушить (Приказка);
3) (рыбу) ловити рибу остями (гаками);
4) (горох) косити горох;
5) тягати що гаком; срвн. Крючничать.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: КРЮЧИТЬ
матиме такий вигляд: Що таке КРЮЧИТЬ
матиме такий вигляд: КРЮЧИТЬ
матиме такий вигляд: Що таке КРЮЧИТЬ