КРУПИЦА
1) (ум. от Крупа) крупці (-ців). И дурак кашу сварит, была бы -пица да водица - і дурень каші наварить, аби пшоно було;
2) (чуточка: в прям. и перен. смысле) кришечка, крихітка, дрібка, окрушина, одробина, щипочка, ріска, зерно, зернятко; срвн. Крошка 1. [Ані кришечки щастя я з ним не зазнала (М. Грінч.). В чужу землю чужі люди мене заховають, а своєї ця крихотка надо мною ляже (Шевч.). Дрібки розуму немає в голові у його (М. Грінч.). Ловлю я щастя одробини (Вороний). У нас нема зерна неправди за собою (Шевч.). Не йміть віри: зернятка правди немає в тому, що він каже (Київ)].