Російсько-український словник (Українська академія наук)
КРУЖОК
1) (деревянный или метал. для накрывания, для подставки) кружок (-жка), кружечок (-жечка); (круглый след от чего-либо) кружало, кружальце. [Зробив кружок водянку накривати (Харківщ.). Глечики кружечками понакривала (Харківщ.). Знати кружало, де стояла пляшка (Київ)];
2) (диск) кружало, кружальце;
3) (игрушка) покоте[и]ло, покотьоло, кочало, ум. покотельце, кочальце. [Скочусь неначе те покотьоло, не забившись (Стор.)]. Сесть в -жок - см. Круг 1. Волосы подстрижены в -жок - чуб підстрижений кружальцем. [Он і руські стоять з косами, чуби кружальцями в їх, сорочки на випуск (Тесл.)];
4) -жок людей - гурток (-тка), громадка; срвн. Круг. Политические -жки - політичні гуртки.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КРУЖОК


матиме такий вигляд: Що таке КРУЖОК