Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й [К] Л М Н О П
КРИЧАНИН
Кричень гучок (-чка), нагонич; см. Загонщик. [Оточили ліс і зараз вирядили гучків полохати звіра (Сл. Ум.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КРИЧАНИН


матиме такий вигляд: Що таке КРИЧАНИН