Російсько-український словник (Українська академія наук)
КРИЧАНИЕ
Крик (действие) кричання, (очень громкое) галасування, (вульг.) горлання, желіпання, зіпання, репетування, (пронзительное) верещання, верескотіння, лящання, (благим матом) кричання несамовите, що-духу, (вопль) лементування, зойкання, йойкотіння, (зовя кого) гукання, погукування на кого, (сердясь на кого) гримання на кого, (зовя на помощь) кричання пробі, на ґвалт; см. Крик.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КРИЧАНИЕ


матиме такий вигляд: Що таке КРИЧАНИЕ