Російсько-український словник (Українська академія наук)
КРИКУН
крикун (-на), ув. крикуняка, (вульг.) горлань (-ня), горлопань (-паня), репетя, верлань, ротатий (-того), верещака, верескун, зіпака, желіпало. [Як одружився з багатою, став кричати на сході, за крикуна став, а раніше його й не чуть було (Харківщ.). Скільки клопоту з пересельською землею наробили горлані ідольські (Грінч.). А ми тобі пособимо в громаді, заткнемо горлянки ротатим (Грінч.)].
крикун (-на), ув. крикуняка, (вульг.) горлань (-ня), горлопань (-паня), репетя, верлань, ротатий (-того), верещака, верескун, зіпака, желіпало. [Як одружився з багатою, став кричати на сході, за крикуна став, а раніше його й не чуть було (Харківщ.). Скільки клопоту з пересельською землею наробили горлані ідольські (Грінч.). А ми тобі пособимо в громаді, заткнемо горлянки ротатим (Грінч.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: КРИКУН
матиме такий вигляд: Що таке КРИКУН
матиме такий вигляд: КРИКУН
матиме такий вигляд: Що таке КРИКУН