КРИВИТЬ
(искривлять линию) кривити, кривуляти, (выгибать) вигинати, карлючити що. [Ший рівно, не криви вбік (Харківщ.). Не карлюч деревце, хай рівно росте]. -вить лицо - кривити (викривляти, корчити) лице. [Батько як зачав корчити лице (Номис)]. -вить рот - кривити, викривляти рота (уста). -вить душою - кривити душею, криводушити, (описат.) розминатися з правдою, (сов.) збочити від правди. Он таки -вил душой против меня в том деле - він таки кривдив мене в тій справі.