КРЕСТЬЯНИН
селянин, (ирон.) селюк (-ка), мужик (-ка), (устар.) посполитий (-того), (зап.) хлоп (-па), (иногда) чоловік (мн. люди), соб. селянство, мужицтво, поспільство, (зап.) хлопство. [Ой задумав селянин міщаночку брати, вона йому одказала: не вмію я жати (Пісня). Давай посполитий підводу, і греблі по шляхах гати, а козак, бач, нічого того не знає (Куліш). Пан на троні, а хлоп на ослоні (Номис). Персонажі з сієї повісти могли-б бути де хочеш, тільки не серед українського селянства (Грінч.). Людей було - багато, а панів обмаль (Харківщ.)]. -нин казённый - казенець (-нця). [Ми тоді козакували, - тепер уже казенці (Конис.)]. -нин крепостной - крі[е]пак (-ка), підданий (-ного); см. Крепостной 3.