Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й [К] Л М Н О П
КОЩУННИК
блюзнір (-ра), (ц.-слав.) кощунник. [Хто сей блюзнір безглуздий? (Дн. Чайка)].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КОЩУННИК


матиме такий вигляд: Що таке КОЩУННИК