Російсько-український словник (Українська академія наук)
КОЧУЮЩИЙ
прил. кочовий, (странствующий) мандрівний, перехожий; срвн. Кочевой.
прил. кочовий, (странствующий) мандрівний, перехожий; срвн. Кочевой.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: КОЧУЮЩИЙ
матиме такий вигляд: Що таке КОЧУЮЩИЙ
матиме такий вигляд: КОЧУЮЩИЙ
матиме такий вигляд: Що таке КОЧУЮЩИЙ