Російсько-український словник (Українська академія наук)
КОЧЕТ
1) см. Кур, Петух. Смирную собаку и -чет бьёт - на похиле дерево і кози скачуть. (Приказка). Встать в -та - встати опівночі, встати, як перші півні співають;
2) (уключина) кочет (-та), кочеть (-тя), чаще мн. ч. кочети (-тів), гребки (-бок). [Погано гребти, бо кочети розхиталися (Сл. Ум.)],
3) (петушин. шпора) пагність (-гностя); см. Бодец;
4) см. Флюгер.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КОЧЕТ


матиме такий вигляд: Що таке КОЧЕТ