КОЧЕРГА
коцюба, кочерга, загрібачка, (зап.) кутач (-ча), (деревянная без крюка) ожог (-га), ожиго. [Бий тебе коцюба (Звин.). За коцюбу, за лопату та й вигнала його з хати (Пісня). Постарили, брате, та чужії хати, кочерги, лопати (Пісня)]. Ни богу свечка, ни чорту -га - ні к богу свічка, ні к дідьку ожиго (Грінч. I); ні богові свічка, ні чортові шпичка (Приказка). Ручка -ги - кочержилно. [Рубай, сину, ясенину, буде кочержилно (Пісня)]. Место для -черг у печки - кочережник (-ка).