КОЧЕНЬ
1) (вилок капусты) головка, качан, ум. качаня (-няти), качанчик, соб. качання, голов'я, ум. качаннячко. [І межи капустою доброю буває багацько гнилих качанів (Номис). Така гарна капуста, - оттаке голов'я! (Борвенщ.)]. -чень отдельный в куче капусты - капустина, (квашенный целым) крижалка. Поперечный кружок капустного -чня - скрижівка капусти. Мелкие, дряблые -чни капусты - храбуз, храбуст (-сту). [Яка там капуста, - самий храбуз, хіба на борщ тільки й покришити (Брацлавщ.)]. Плотный -чень - туга головка. Давать -чни - викидати качани. [Ти, капусто, викидай качани! (Милор.)]. Свиваться в -чень - в головки в'язатися (звиватися, братися, складатися); см. Кочаниться. [Капуста в головки звивається (Коцюб.)]. С большим -нем - головистий, качанистий. [Щоб моя капусточка була з кореня коренистая, а із листу головистая (Номис). Капусто моя качанистая (Сл. Гр.)]; а) см. Кочерыжка.