Російсько-український словник (Українська академія наук)
КОТЁЛ
(всякий) казан (-на), (зап.) котел (р. кітла), (медный) мідень (-дня), (чугунный) баняк, чавун (-на), (железн.) залізняк (-ка). [Щось клекотіло, як окріп у казані (М. Левиц.)]. -тёл высокого, низкого давления - казан високого, низького тиснення. -тёл с обратным пламенем - казан з оберненим полум'ям. -тёл с жаровыми трубами - жарничний паровик. -тёл паровой - паровик. -тёл вертикальный - сторчовий казан. Трубчатый -тёл с огневой коробкой - цівний казан з полум'яницею. Голова с пивной -тёл - голова як макітра. -тлом кипит - як у казані клекоче. Как в -тле кипеть (о нравствен. мучениях) - мов у казані кипіти (Єфр.). Горшок -тлу не товарищ - кінь волові не рівня; казан глекові не до пари. Горшок -тлу смеётся, а оба черны - дорікав горнець котлові, що чорний, аж і сам сажний (Приказка).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КОТЁЛ


матиме такий вигляд: Що таке КОТЁЛ