КОСЯК
1) (часть чего-либо клином) косяк (-ка). -сяк глины, соли - см. Глыба, Ком. Резать, долбить и т. п. -ком - різати, довбати и т. п. - косяка, навскіс, укосом;
2) (клин земли) косяк, заріг (-рогу), заріжок (-жка);
3) (дверной боковой) одвірок (-рка), (верхний) гла[о]вень, наголовень (-вня), наголовач, кубук, (оконный боковой) лутка, (зап.) варцаб, варцаба. [А наймичка у порога вхопилась руками за одвірок (Шевч.). Я за луткою, коло вікна сиджу (Г. Барв.)];
4) (лошадей) косяк (-ка), табунець (-нця);
5) (вставка в рубахе) клинець (-нця), кутець (-тця);
6) (улей) колодка, пень (р. пня) стоян (-на);
7) (сходня с судна) східня, сходень (-дня), кладка;
8) (руно рыбы) табун, табунець (-нця);
9) (долото) гурик;
10) (снасть) кодолянка.