КОСТЫЛЬ
1) (посох) костур (-ра), (клюка для хромых) милиця, ключка. [Старий дід ледве ходить з костуром (Сл. Ум.). Був кривий на одну ногу і взяв навіть нову милицю (Н. Лев.). Приколивав і вклонився, схилився на свої ключки (М. Вовч.)];
2) (палка) ключка, ковінька, ціпок (-пка);
3) (гвоздь) бретналь, (искаж.) бренталь (-ля);
4) (бревно для лазу) східня, сходець (-дця);
5) (виселица) шибениця;
6) (поворотный глаголь) журавель (-вля);
7) (навес) ґанок (-нку), козирок (-рка);
8) (в шахте) розпірка;
9) (согнутая рука) ключка. Кошка -тыль ставит - кицька на басі грає.