Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й [К] Л М Н О П
КОСТЕНЕТЬ
1) костеніти. [Люди блідли, костеніли й витягались глиняними статуями (Васильч.)];
2) (от холода) клякнути, дубіти, дубнути. [Руки з холоду клякнуть (Сл. Ум.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КОСТЕНЕТЬ


матиме такий вигляд: Що таке КОСТЕНЕТЬ