Російсько-український словник (Українська академія наук)
КОСОЙ
1) (непрямой) косий, скісний, укісний, кривий. [Постіл (лапоть) косий, а я босий (Приказка). Скісний промінь (Коцюб.). Укісне проміння (М. Левиц.)]. -сой ворот - косий комір, коса пазуха. -сой ветер - боковий вітер. По -сой линии - скісно, навскіс, навкоси, навкосяк, скісною лінією. -сое направление - скісний напрям. -сой пол - похила підлога, похила долівка. -сой платок - косинка. -сая сажень - крижовий (косий) сажень. Сделаться -сым - скоситися, скосіти, (ещё более) покосішати. -сая стена, -сой столб - похила стінка, похилий, кривий стовп. -сой угол - непрямий кут;
2) (о человеке) косий, зиз (-за), косоокий, зизоокий, кривоокий, зизуватий; см. Косоглазый. -сой взгляд - криве око, зиз (-зу). [Він на мене зизом дивиться (Звин.)]. Бросать -сые взгляды - см. II. Коситься 1. Быть на -сых - бути в незлагоді; бути як середа з п'ятницею; котів дерти (з ким).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КОСОЙ


матиме такий вигляд: Що таке КОСОЙ