Російсько-український словник (Українська академія наук)
КОСОГОР
(с)косогір (-гору), убіч (р. убочу, м. р. и убочи, ж. р.). [Баштан на горі був, то кавуни й покотились косогором униз (Київщ.). Зійшов із скосогору і наближився до греблі (Грінч.). Сидить пугач на убочу, на вітер надувся (Пісня)].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КОСОГОР


матиме такий вигляд: Що таке КОСОГОР