Російсько-український словник (Українська академія наук)
КОРИЧНИК
бот. а) (коричный лавр, Laurus Cinnamomum) цинамон (-на), цинамом (-ма), цинамон[м]ове дерево; б) (белая корица, Canella alba) кориця.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КОРИЧНИК


матиме такий вигляд: Що таке КОРИЧНИК