Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й [К] Л М Н О П
КОРЕННИК
I. 1) торф (-фу), торфове (торфяне) паливо;
2) см. Коренщик.
II. 1) голобельний кінь (р. коня), голобельник;
2) кореняк; см. Коренастик;
3) см. Коренной (2) житель.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КОРЕННИК


матиме такий вигляд: Що таке КОРЕННИК