Російсько-український словник (Українська академія наук)
КОПОТЬ
1) кі[и]птява, кіп(о)ть, кип(о)ть (-птю), копіт (-поту), кіптяга. [Немов багаття з дерева сирого, що більше з нього киптяви, ніж світла (Л. Укр.). Аж заплакали: змили той кипоть, що за сім літ на серці осів (Г. Барв.). Після отруєного кіптягою повітря шахти голова палала (Черкас.)]. Давать -поть - чадіти. [Лямпа чадить];
2) (яма дёгте- и смологонная) дігтярня, смолярня, смолокурня.
1) кі[и]птява, кіп(о)ть, кип(о)ть (-птю), копіт (-поту), кіптяга. [Немов багаття з дерева сирого, що більше з нього киптяви, ніж світла (Л. Укр.). Аж заплакали: змили той кипоть, що за сім літ на серці осів (Г. Барв.). Після отруєного кіптягою повітря шахти голова палала (Черкас.)]. Давать -поть - чадіти. [Лямпа чадить];
2) (яма дёгте- и смологонная) дігтярня, смолярня, смолокурня.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: КОПОТЬ
матиме такий вигляд: Що таке КОПОТЬ
матиме такий вигляд: КОПОТЬ
матиме такий вигляд: Що таке КОПОТЬ