КОПАТЬСЯ
1) копатися, ритися, бути копаним, ритим;
2) (в сыпучем) копатися, ритися, порпатися, порпли[я]тися, гребтися, шпортатися, шурпатися в чому. [Та не всі-ж, як ми, в землі риються (Рудан.). Курка порпається в смітті (Звин.). Служите в банку й порпаєтеся в нудних цифрах (Н.-Лев.). Шпортаючись у саду, Демид побачив… (Грінч.)];
3) (в мокром, грязном) копатися, ритися, бабратися. баблятися в чому. [Ціле життя бабрався у гною (Коцюб.). Бабляється з діжею од самого ранку (Н.-Лев.)];
4) (ковыряться) копатися, копирсатися, довбатися, длубатися, корпатися в чому. [Маніра копирсатися в своїх і чужих душах (Єфр.). Та це й місяць у голові длубатися, то такої штуки не видлубаєш (Грінч.). Василь усе вижидав та все в кешені довбавсь (Квітка). Антосьо все корпавсь у капшуці (Свидн.)];
5) (в вещах) ритися, порпатися, поратися, шпортатися в чому. [Купа книжок, і я в них був порався (Крим.). Порпався в скрині, вибираючи, що-б одягти на роботу (Черкас.)];
6) (возиться) марудитися, длубатися, вовтузитися з чим, у чому, над чим, (пров.) моняти що, моня[а]тися над чим. [Коло чого він там длубається? (Сл. Гр.). Вовтузиться чогось коло хвіртки (Мирн.). Мати щось моняла на полу (Тесл.). Моналися аж поки спізнилися (Полт.)]. Копающийся -
1) що копається, риється, порпається, шпортається и т. д.;
2) как прил. - см. Копоткий; как сущ. - см. Копотун.