Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й [К] Л М Н О П
КОНЮХ
1) конюх, стаєнний, стайничий (-чого). [За конюха не піду: конюх коні ганяє, він гноєм воняє (Сл. Гр.)]. -хом быть - конюхувати, конюхарити;
2) (пастух) кінський пастух, табунник, коняр (-ря); см. Конопас.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КОНЮХ


матиме такий вигляд: Що таке КОНЮХ