КО{[А]}НУРА
1) (помещ. для собаки) будка, халабудка, халабудочка, конура, конурка;
2) (вообще для животн.) халабудка, хатка, гніздо, нірка, нора, печера. [Знітився і скулився, як слимак у своїй халабудці (Франко)];
3) (жильё человека) хижка (хижина), (тесн. комнатка) цюпка, (закоулок) закамарок (-рка), закамарочок (-чка), (перен.) пора, (шалаш) курінь (- реня). [Вбилися йому в пам'ять нічліги в тіснім, поганім закамарку (Франко). Живе в якійсь норі (Крим.)]. Жалкая -ра - вбога, мізерна хижка. Спрятались в свои -ры - поховалися по своїх норах (закамарках).