Російсько-український словник (Українська академія наук)
КОННИК
1) комонник, кавалерист; срвн. Кавалерист;
2) верхівець (-вця); см. Всадник.
1) комонник, кавалерист; срвн. Кавалерист;
2) верхівець (-вця); см. Всадник.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: КОННИК
матиме такий вигляд: Що таке КОННИК
матиме такий вигляд: КОННИК
матиме такий вигляд: Що таке КОННИК