КОНЕЧНЫЙ
1) скінченний, минущий; срвн. Преходящий. -ное существо - смертна істота. - ная величина, мат. - скінченна величина;
2) (концевой) кінцевий, прикінцевий; (крайний, окончательный) останній, остаточний, доконечний. [Історичний процес дійде до своїх кінцевих форм (Єфр.)]. -ный срок - остайній строк (термін, реченець). -ная гибель - кінцева загибе[і]ль. -ные заботы - останні турботи. -ная цель, -ная причина - кінцева мета (ціль). -ный звук, грам. - (при)кінцевий звук, кінцівка. -ная морена, геол. - кінцева морена.