КОМЕЛЬ
1) (нижн. часть дерева, растения) окоренок (-нка), комель (-мля), відземок (-мка), ґудзь (-дзя), прикорень (-рня). [Як узяв колоду за комель, підвів проти себе, як свічку, та як ударе комлем у землю (Манж.)];
2) (в снопе) гузир (-ря). [Коли криють стріху, так кладуть сніп гузирем униз, а волотками догори (Липовеч.). Подавай снопи волотом, а не гузирем (Борзенщ.)]. Крыть (соломенную крышу) -млем вниз - крити (хату) під гузир.