Російсько-український словник (Українська академія наук)
КОМАНДИР
1) (воен.) командир (-ра), старшина; (полка) (стар.) рейментар (-ра); (нерегулярн. группы: предводитель) ватажок (-жка), ватажко. [Наші командири (Пр. Пр.). Школа червоних старшин]. -дир дивизии, корпуса - командир дивізії, корпусу;
2) (в обиходе) командир, верховода, отаман, голова.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КОМАНДИР


матиме такий вигляд: Що таке КОМАНДИР