Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й [К] Л М Н О П
КОЛЮЧКА
1) шпичка, колючка, шпилька, остюк (-ка), колька; соб. (шипы) терня (ср. р.);
2) (раст. Carduus) будяк (-ка), (соб.) будяччя, реп'ях (-ха), (соб.) реп'яшшя, баранці и пр.; см. ещё Колюка.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КОЛЮЧКА


матиме такий вигляд: Що таке КОЛЮЧКА