КОЛЫШЕК
кілок (-лка), кілочок (-лочка), (прикол) кілок (-лка), приколень (-льня), прикорень (-рня), прикіл (-кола), (в заборе) прикілок (-лка), прикіл (-кола); (для вязки снопа) юрок, в'юрок (-рка), цурка; (связ. ярмо с дышлом) прити(ч)ка, притикач (-ча), (в бороне) зуб (-ба), чіп (р. чопа), (в сновалке) чіп, чини (-нів). [Забив у землю два кілки і натягнув шкурку (Звин.). Осиковий прикілок, що на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. I). Серпом голить, юрком в'яже (Грінч. III). Приколень, що коня припинають (Чуб. I). Воли держить на прикорні (Полт. г.)]. Обозначить -ками - обпалькувати що. Усеять -ками (перед штукатурением) - заклинцювати.