Російсько-український словник (Українська академія наук)
КОЛОЧЕНИЕ
1) (стучание) калатання, гатіння, грю[у]кання, гупання, вибивання у що чим;
2) (разбивание) биття, товчіння;
3) (побои) биття, побивання, лупцювання, банення, тіпання и пр.; см. Колотить 3;
4) (трясение) колотіння, колочення, трясіння, кидання ким.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КОЛОЧЕНИЕ


матиме такий вигляд: Що таке КОЛОЧЕНИЕ