Російсько-український словник (Українська академія наук)
КОЛОТЬСЯ
1) (раскалываться) колотися, (о камне) лупатися, (о лучине) скі[и]патися;
2) (покалывать) колотися, колоти, штрикатися, штрикати;
3) (задевать за живое) колотися, шпигатися;
4) (друг с другом) колотися, різатися, рубатися;
5) (вонзать в себя оружие) заколюватися; колотися;
6) (о скоте) битися, (о свинье) колотися, різатися.
1) (раскалываться) колотися, (о камне) лупатися, (о лучине) скі[и]патися;
2) (покалывать) колотися, колоти, штрикатися, штрикати;
3) (задевать за живое) колотися, шпигатися;
4) (друг с другом) колотися, різатися, рубатися;
5) (вонзать в себя оружие) заколюватися; колотися;
6) (о скоте) битися, (о свинье) колотися, різатися.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: КОЛОТЬСЯ
матиме такий вигляд: Що таке КОЛОТЬСЯ
матиме такий вигляд: КОЛОТЬСЯ
матиме такий вигляд: Що таке КОЛОТЬСЯ