Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й [К] Л М Н О П
КОЛОТЬБА
I. 1) (от Колотить) биття, лупцювання;
2) (от Колотиться
4) бідування, злиднювання и пр.;
3) см. Колоть.
II. Колотьба (от Колоть) - коління, (камня) лупання, (дров) коління, (лучины) скіпання, (сахару) биття на грудки, грудкування; (уколы) шпигання, штрикання.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КОЛОТЬБА


матиме такий вигляд: Що таке КОЛОТЬБА