Російсько-український словник (Українська академія наук)
КОЛОТУШКА
1) (деревян. молоток) киянка;
2) (дверной молот вм. звонка) стукачка, стукальце, гру[ю]кальце;
3) (сторожевая) клепало, калатало, калаталка, клепачка;
4) (удар) стусан (-на);
5) (мутовка) колотівка, збивачка, копистка; б) (сплетница) колотниця;
7) (на шее коровы или козы) бовтало, калатало, калатальце, (металл.) брязкотільце;
8) (для инкрустац. работ) макогін (-гона);
9) (яичница) колотуха, колочена яєшня;
10) (для забив. камней в мостовую) довбня, довбеха, довбешка, товкачка, (с насаженным бруском) трамбівка, забивачка, вбивачка.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КОЛОТУШКА


матиме такий вигляд: Що таке КОЛОТУШКА